Сьогодення формує у нас нові цінності, потреби та бачення. Тому сучасна освіта має забезпечувати різнобічний розвиток учня і один із важливих напрямів є психологічний розвиток дитини.

Кожна людина будує свою особистість сама в процесі активної діяльності, спілкування, навчання. Для учнів основним видом діяльності є навчання, яке є одним із важливих чинників його становлення як особистості. Кожна дитина  є неповторною єдністю фізіологічних та психологічних якостей.

Психологічно розвинена дитина – це мотивований та здібний учень, який розуміє свої сильні та слабкі сторони, який готовий розвиватися, мотивований до навчання. Це дитина, яка навчається бути самостійною, творчою, креативною, наполегливою, відповідальною. Учень, який вміє рефлексувати…

Буває так, що діти різного віку намагаються розібратися в самих собі – іноді самостійно, іноді стихійно, іноді за допомогою фахівця-психолога. Кожна дитина має свій досвід і не завжди цей досвід вона готова обговорювати з батьками, тому на допомогу учневі приходить психолог.

Психолог - це той, хто вивчає особистість учня, його мотивацію, поведінку та вчинки. Це той, хто допомагає дитині адаптуватися до школи та навчання, побачити свої сильні і слабкі сторони та підказує шлях до їх розвитку. Психолог – це той, хто завжди зрозуміє, почує та підтримає, хто допоможе розібратися з внутрішнім хвилюванням, тривогою, невпевненістю або ж допоможе впоратися із страхами. Одним із важливих завдань психолога є збереження та розвиток психічного здоров’я дитини.

Що стосується навчання, то воно тісно пов’язане з психологічним комфортом дитини, з її  внутрішнім світом. Спробуємо пояснити. 
Давайте уявимо, що увага учня прикута до внутрішнього хвилювання, або ж дитина не вірить у свої сили, чи втратила мотивацію до навчатися. ЇЇ когнітивні процеси, такі як увага, уява,  пам'ять, мислення будуть розтрачати свою силу на те, щоб впоратись з внутрішніми тривожними відчуттями, щоб віднайти мотивацію навчатися та розвиватися, що може призвести до складності засвоєння матеріалу або ж навіть байдужості до навчання тощо. Тому, чим краще дитина буде усвідомлювати, розуміти себе та свої почуття, свої інтереси, переживання, буде знати як і де використовувати власні навички та уміння, тим чіткіше у неї сформуються уявлення про себе як про учня й людину, з’явиться мотивація та віднайдуться відповіді на питання «Для чого це мені?».